Схвалено»педагогічною радою Протокол №4 від 30.08.2018 р.    № 46 від 30 серпня 2018 р.

Освітня програма

Навчально-виховного комплексу «Дошкільного навчального закладу- загальноосвітнього навчального закладу І ступеня Великобактянської сільської ради Берегівського району»

на 2018-2019 н.р

Вступ.

1. Освітня програма – єдиний комплекс освітніх компонентів (предмети вивчення, дисципліни, індивідуальні завдання, контрольні заходи сплановані і організовані для досягнення результатів навчання (ст. 33 Закону України «Про освіту»)

Мета програми:окреслити рекомендовані підходи до організації освітнім закладом комплексу освітніх компонентів для досягнення обов’язкових результатів навчання.

2. Причини прийняття:

1. Це обов’язковий документ передбачений Законом України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту»

2. Головне призначення закладу освіти – забезпечення якісного освітнього процесу, для цього має бути створена програма, яка визначає призначення, структуру, зміст, технології, кінцеві результати, процедури їх визначення і т.і.

3. Зростання значущості процедур атестації та державної акредитації закладу освіти, в ході якої буде встановлюватись виконання вимог державного освітнього Стандарту в частині обов’язкового мінімуму змісту освітніх програм та рівень їх реалізації.

4. Необхідність розвитку форм державно-громадського управління закладом освіти, залучення учнів, батьків до визначення регіонального компоненту, освітня програма є основою діалогу учасників освітнього процесу.

3. Призначення.Освітня програма це документ, що визначає тільки зміст освіти та технології реалізації змісту, тому не дублює Статут, програму розвитку та річний план роботи, не перевантажена теоретичними та дослідницькими матеріалами (вони не можуть бути зрозумілими батьками та учнями).

4. Особливості. Заклад освіти «вільний» лише у визначенні змісту варіативної складової, інваріантна частина – це компетенція органів державної влади.

Освітня програма об’єднає всіх педагогів в питанні «кінцевого продукту» нашої спільної діяльності, що виражається у розробці «моделі» випускника дошкільного підрозділу та початкової школи.

5. Очікування.

Освітня програма допоможе педагогічному колективу:

• глибше зрозуміти специфіку і призначення закладу освіти, виявити й обґрунтувати особливості організації освітнього процесу в цілому.
• визначити зміст освіти з урахуванням побажань громади.
• закласти основу для формування навчальних планів на довгостроковий період
• забезпечити принцип наступності
• вибирати адекватні форми контролю реалізації освітніх цілей з боку адміністрації
• захистити учнів від необґрунтованої зміни програм, підручників

6. Структура програми:

1. Вступ

2. Опис освітніх програм:

2.1 1 клас

2.2 2-4 класи

2.3 Дошкільний підрозділ

2.4 ГПД

2.5 Освітня програма наскрізного виховання засобами виховної та позакласної роботи

3. Робочий навчальний план

4. Програмно-методичне забезпечення освітніх програм

4.1 Перелік програм

4.2 Перелік підручників

5. Вимірники реалізації освітньої програми.

7. Нормативна база.

Освітня програма НВК с.В.Бакта розроблена на виконання Державного стандарту

1 клас – затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 87 від 21.02.2018 року

2-4 класи – затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 462 від  20.04.2011 року

Дошкільний підрозділ – Базовий компонент дошкільної освіти, затверджений наказом МОН України № 615 від 22.05.2012 р.

МОН України затвердило Типові освітні програми:

1 клас – Наказ МОН № 268 від 21.03.2018 року

2-4 класи – Наказ МОН № 407 (І ст) від 20.04.2018 року

Навчальні програми, що діють у 2018-2019 н.р. затверджено:

1 клас – Наказ МОН № 268 від 21.03.2018 року

2-4 класи – Наказ МОН № 584 від 29.05.2015 року

Дошкільний підрозділ – наказ МОН України № 446 від 20.04.2015 р.

«Про затвердження гранично-допустимого навантаження на дитину у ДНЗ»

8. Цикли освітнього процесу:

Адаптивно-ігровий початкової школи – 1-2 класи

Основний початкової школи – 3-4 класи

Навчальний рік розпочинається 1 вересня, закінчується не пізніше 1 липня

Тривалість навчального року

для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік,

для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік,

для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

1-4 класи – не менше 720 годин

Структуру навчального року, тижня, дня, занять, відпочинку, форми організації освітнього процесу визначаються педрадою в межах освітньої програми.

Тривалість уроків:

1 клас – 35 хвилин

2-4 класи – 40 хвилин

Тривалість канікул – не менше 30 календарних днів

9. Результати навчання – знання , вміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особливі якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити, виміряти, та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів;

Ключові компетентності учнів початкової школи;

Наскрізні вміння і навички учнів початкової школи;

Компетентності дошкільника за 7 змістовими лініями;

Вимоги програм;

Сформована мотивація до навчання.

10.Все це формується в результатіосвітнього процесу – системи науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей (детально описується в річному плані роботи)

11. Освітня діяльність – діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній або неформальній освіті.

Вчитель, вихователь, суб’єкт освітньої діяльності:

- Вільний у виборі програм, підручників, технологій, при цьому керується нормативною базою держави та локальними актами.

- Відповідає за результати передбачені Стандартом і програмами, орієнтуючись на місію, завдання закладу освіти.

12. Керівник закладу освіти (директор НВК с.В.Бакта) відповідає за розробку освітньої програми, її виконання та кінцевий результат, постійно здійснює моніторинг, рефлексію, корекцію.

Розділ ІІ. Опис освітніх програм

Початкова школа. І ступінь. 1 клас (І цикл навчання).

І. Загальні положення освітньої програми НВК с.В.Бакта для 1 класу 2018-2019 н.р.

Педрадою затверджено освітню програму, розроблену під керівництвом Р.Б.Шияна.

Типова освітня програмапочаткової освіти(далітипова освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнямиобов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Типова освітня програма визначає:

• загальний обсяг навчального навантаження таочікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей;
• перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями;
• орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності їхнього вивчення;
• рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. До типової освітньої програми додано типові навчальні плани, що пропонує підхід до організації освітнього процесу (див. Додатки 1).

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповіднихнавчальних програмах.

Перелік та пропонований зміст освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/ вчителька у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено за допомогою індексів2 з обов’язковими результатами навчання першого циклу, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

Оскільки Типова освітня програма ґрунтується на компетентнісному підході, теми/ тези рубрики «Пропонований зміст» не передбачають запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, а активне конструювання знань та формування умінь, уявлень через досвід практичної діяльності.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти.Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Заклад початкової освіти формує власну освітню програму на основі типової освітньої програми або безпосередньо на основі Державного стандарту початкової освіти.

Освітня програма закладу початкової освіти має передбачати досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової освіти.

Освітня програма закладу початкової освіти, сформована на основі типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Її схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує його керівник. Окрім освітніх компонентів для вільного вибору здобувачів освіти, які є обов’язковими, за рішенням закладу вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти (у разі його відсутності – на веб-сайті його засновника).

На основі освітньої програми заклад освіти складає та затверджує навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу.

Типовий навчальний план 1 класу на 2018-2019 н.р.

(наказ МОН України № 268 від 21.03.2018 р.)

Типовий навчальний план для початкової школи з навчанням українською мовою

* Орієнтовний розподіл годин між освітніми галузями в рамках цього інтегрованого предмета: мовно-літературна - 2; математична-1; природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоровʹязбережна громадянська та історична – разом 4 для 1 класу, 5 – для 2 -4 класу

** Інтегрований предмет або окремі предмети «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво»

*** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються

Освітня програма 2-4 класів

НВК с.В.Бакта

Загальні положення програми

Освітня програма розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти».

Освітня програма початкової освіти НВК с.В.Бакта окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів;

очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в таблиці пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);

рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 2-4-х класів складає 2695 годин/навчальний рік: для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік, для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани початкової школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації.

На основі освітніх планів НВК складає на кожен навчальний рік робочий навчальний план з конкретизацією варіативної складової, враховуючи особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.

Освітня галузь "Мови і літератури" з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети "Українська мова (мова і читання)", "Іноземна мова".

Освітні галузі "Математика", "Природознавство" реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - "Математика", "Природознавство".

Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується предметом "Я у світі".

Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується окремими предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура".

Освітня галузь "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та "Інформатика".

Освітня галузь "Мистецтво" реалізується окремими предметами "Образотворче мистецтво" і "Музичне мистецтво".

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 2-4 класах – 40 хвилин.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальний час, передбачений на варіативну складову використовується на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять. Варіативна складова навчального плану визначається самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальному плані НВК.

Варіативна складова навчального плану використовується на:

підсилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу освіти чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години;

запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, чи світоглядного спрямування;

індивідуальні заняття та консультації.

Варіативність змісту початкової освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань НВК. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповіднихнавчальних програмах.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма закладу початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Типовий навчальний план

початкової школи з українською мовою навчання

(наказ МОН України № 407 від 20.04.2018 р.)

* Заклад загальної середньої освіти може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».

** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.

На основі цього плану НВК с.В.Бакта складає робочий навчальний план на навчальний рік

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня

(затверджені наказом МОН від 29.05.2015 № 584)

Освітня програма дошкільного підрозділу НВК с.В.Бакта

• Розроблена на основі ст. 33 Закону України «Про освіту» та ст. 23 Закону України «Про дошкільну освіту»
• БКДО затвердженого наказом МОН № 615 від 22.05. 2012р. (в редакції 2012р.)
• Наказу МОН № 446 від 20.04.2015р. «Гранично допустиме навчальне навантаження на дитину у ДНЗ різних типів та форм власності»
• Ст.. 10 Закону України «Про освіту» невід’ємним складником освіти є дошкільна освіта
• Ст.10.п.2 Закону України «Про освіту»  дошкільна освіта, яка відповідає нульовому рівню Національної рамки кваліфікацій;
• Ст.. 32. п.2. цей рівень визначає здатність особи адекватно діяти у відомих простих ситуаціях під безпосереднім контролем іншої особи
• Ст. 11. Дошкільна освіта

1. Метою дошкільної освіти є забезпечення цілісного розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок.

2. Діти старшого дошкільного віку обов'язково охоплюються дошкільною освітою відповідно до стандарту дошкільної освіти.

3. Відповідальність за здобуття дітьми дошкільної освіти несуть батьки.

4. Батьки самостійно обирають способи та форми, якими забезпечують реалізацію права дітей на дошкільну освіту.

5. Орган місцевого самоврядування створює умови для здобуття дошкільної освіти шляхом:

- формування і розвитку мережі закладу освіти;

- замовлення підготовки педагогічних працівників;

- реалізації освітніх програм неформальної освіти для батьків;

- проведення інших заходів.

6. Порядок, умови, форми та особливості здобуття дошкільної освіти визначаються спеціальним законом.

• Закон України «Про дошкільну освіту»  із змінами від 05.09. 2017р.

Ст. 38. Матеріально-технічна база закладу дошкільної освіти

П. 2. Вимоги до матеріально-технічної бази закладу дошкільної освіти визначаються відповідними будівельними та санітарно-гігієнічними нормами і правилами. Примірні переліки матеріально-технічного оснащення закладів дошкільної освіти, ігрового, навчально-дидактичного обладнання закладу дошкільної освіти затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Дошкільний підрозділ забезпечується ігровим та навчально-дидактичним обладнанням відповідно до наказу МОН №1633 від 19.12. 2017р. «Про затвердження Примірного переліку ігрового та навчально-дидактичного обладнання»

Введені терміни:

Передшкільний вік (3 - 6 (7) роки)

молодший дошкільний вік 3-4р.

середній дошкільний вік 4-5 р.

старший дошкільний вік 5-6 р.

Ст.11 Закону України «Про дошкільну освіту» - вимагає складання освітньої програми дошкільного підрозділу НВК.

Режим роботи встановлює засновник

Ст. 12 п.3 для задоволення освітніх потреб громадян - ЗДО може входити до складу обєднання з іншими закладами освіти

Ст.14 комплектування ЗДО

1. Групи у закладі дошкільної освіти комплектуються за віковими ознаками.

2. Наповнюваність груп у закладах дошкільної освіти становить:

для дітей віком від трьох до шести (семи) років - до 20 осіб;

різновікові - до 15 осіб;

в оздоровчий період - до 15 осіб;

3. Порядок зарахування, відрахування та переведення вихованців до державних та комунальних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.

Ст. 22. Базовий компонент дошкільної освіти

1. Базовий компонент дошкільної освіти - це державний стандарт, що містить норми і положення, які визначають державні вимоги до рівня розвиненості та вихованості дитини дошкільного віку, а також умови, за яких вони можуть бути досягнуті.

Виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти є обов’язковим для всіх закладів дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, інших форм здобуття дошкільної освіти.

Процедура досягнення здобувачами дошкільної освіти результатів навчання (набуття компетентностей), передбачених Базовим компонентом дошкільної освіти, визначається освітньою програмою закладу освіти.

Базовий компонент дошкільної освіти розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, затверджується в установленому порядку і переглядається не менше одного разу на 10 років.

2. Навчально-методичне забезпечення реалізації Базового компонента дошкільної освіти здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.

Ст. 23. Освітня програма

1. Освітня програма - це єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом дошкільної освіти для досягнення вихованцями результатів навчання (набуття компетентностей), визначених Базовим компонентом дошкільної освіти.

Основою для розроблення освітньої програми є Базовий компонент дошкільної освіти.

2. Освітня програма має містити:

загальний обсяг навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти;

перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та/або предметів, дисциплін тощо, логічну послідовність їх вивчення;

форми організації освітнього процесу;

опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

інші освітні компоненти (за рішенням закладу дошкільної освіти).

3. Зміст освітньої програми повинен передбачати:

формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;

виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;

утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини;

розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

4. Освітня програма схвалюється педагогічною радою закладу  освіти та затверджується його керівником.

5. Освітні програми, що розробляються на основі типових освітніх програм, не потребують окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти.

6. Кожна освітня програма має передбачати набуття дитиною компетентностей, визначених Базовим компонентом дошкільної освіти.

7. На основі освітньої програми заклад дошкільної освіти складає та затверджує план роботи, що конкретизує організацію освітнього процесу.

8. Запровадження експериментальних освітніх програм можливе лише за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.

9. Здобуття дошкільної освіти дітьми, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації, здійснюється за окремими програмами і методиками, розробленими на основі Державної базової програми центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

10. Додаткові освітні послуги, які не визначені Базовим компонентом дошкільної освіти, вводяться лише за згодою батьків дитини або осіб, які їх замінюють, за рахунок коштів батьків або осіб, які їх замінюють, фізичних та юридичних осіб на основі угоди між батьками або особами, які їх замінюють, та закладом дошкільної освіти у межах гранично допустимого навантаження дитини.

Стаття 24. Планування роботи закладу дошкільної освіти

1. Діяльність закладу дошкільної освіти регламентується планом роботи, який складається, як правило, на навчальний рік та оздоровчий період.

2. План роботи закладу дошкільної освіти незалежно від типу та форми власності затверджується керівником такого закладу.

Стаття 28. Права дитини у сфері дошкільної освіти

1. Права дитини у сфері дошкільної освіти визначені Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

2. Дитина має гарантоване державою право на:

безоплатну дошкільну освіту в державних і комунальних закладах дошкільної освіти;

безпечні та нешкідливі для здоров'я умови утримання, розвитку, виховання і навчання;

захист від будь-якої інформації, пропаганди та агітації, що завдає шкоди її здоров'ю, моральному та духовному розвитку;

безоплатне медичне обслуговування у закладах дошкільної освіти;

захист від будь-яких форм експлуатації та дій, які шкодять здоров'ю дитини, а також від фізичного та психологічного насильства, приниження її гідності;

здоровий спосіб життя.

Стаття 29. Права та обов'язки педагогічних працівників у сфері дошкільної освіти

Права та обов'язки педагогічних працівників у сфері дошкільної освіти визначаються Законом України "Про освіту", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 35. Організація харчування дітей у закладі дошкільної освіти

1. Натуральний набір продуктів для харчування дітей дошкільного віку визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

2. Організація та відповідальність за харчування дітей у державних і комунальних закладах дошкільної освіти покладаються районні державні адміністрації, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані заклади дошкільної освіти, органи місцевого самоврядування, а також на керівників закладів дошкільної освіти.

3. Організація харчування дітей у приватних закладах дошкільної освіти покладається на власників та керівників закладів дошкільної освіти.

4. Контроль і державний нагляд за якістю харчування у закладах дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності покладаються на засновників цих закладів, відповідні органи управління охорони здоров'я та відповідні органи управління освітою.

5. Батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у державному та комунальному закладі дошкільної освіти у розмірах, визначених органами місцевого самоврядування або відповідними органами управління.

Пільгові умови оплати харчування дітей у закладах дошкільної освіти для багатодітних та малозабезпечених сімей та інших категорій, які потребують соціальної підтримки, надаються за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету.

Від плати за харчування дитини звільняються батьки або особи, які їх замінюють, у сім’ях, у яких сукупний дохід на кожного члена сім’ї за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму), який щороку встановлюється законом про Державний бюджет України для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних закладах дошкільної освіти. За харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, плата не справляється.

Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей-інвалідів, дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям", які навчаються у державних і комунальних закладах дошкільної освіти.

6. Порядок встановлення плати за харчування дитини у державному та комунальному закладі дошкільної освіти визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 36. Права та обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють

1. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:

вибирати заклад дошкільної освіти та форму здобуття дитиною дошкільної освіти;

обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу дошкільної освіти;

звертатися до відповідних органів управління освітою з питань розвитку, виховання і навчання своїх дітей;

захищати законні інтереси своїх дітей у відповідних державних органах і суді;

бути на громадських засадах асистентом дитини з особливими освітніми потребами або визначити особу, яка виконуватиме обов’язки асистента дитини.

2. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані:

виховувати у дітей любов до України, повагу до національних, історичних, культурних цінностей Українського народу, дбайливе ставлення до довкілля;

забезпечувати умови для здобуття дітьми старшого дошкільного віку дошкільної освіти за будь-якою формою;

постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних задатків, нахилів та здібностей;

поважати гідність дитини;

виховувати у дитини працелюбність, шанобливе ставлення до старших за віком, державної мови, регіональних мов або мов меншин і рідної мови, до народних традицій і звичаїв.

3. Інші права та обов’язки батьків і осіб, які їх замінюють, визначаються Законом України "Про освіту".

І. В Положенні про ЗДО затвердженому Постановою Кабміну від 12.03.2003 р. № 305 сказано, що навчальний рік розпочинається 1 вересня і закінчується 31 травня. 01 червня – 31 серпня – оздоровчий період.

ІІ. Санітарний регламент для ЗДО затверджений наказом МОЗ від 24.03.2016р. №234

ІІІ. Положення про навчально-виховний комплекс (ДНЗ-ЗНЗ) затверджений постановою Кабміну № 306 від 12.03.2003р.

• П.6 Положення – НВК складається з двох підрозділів: дошкільного та шкільного і забезпечує виконання БКДО
• П.9 передбачає переведення дітей із 6 років до 1 класу
• Порядок приймання та відрахування дітей дошкільного підрозділу  визначається Положенням про ДНЗ (постанова №305 від 12.03. 2003р.)

Освітнє навантаження у дошкільному підрозділі регулюється наказом МОН № 446 від 20.04. 2015р.«Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності»

*Години, передбачені для фізкультурних занять (плавання), не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження на дітей.

Навчальне навантаження: тривалість проведення занять - спеціально організованих форм освітнього процесу, що відповідають віковим можливостям вихованців згідно із санітарним законодавством.

**Максимально допустиме навчальне навантаження визначають шляхом множення загальної кількості занять на тиждень, відведених на вивчення освітніх ліній у віковій групі, на тривалість заняття залежно від віку вихованців.

Для дітей віком від 1 до 3 років проводяться заняття тривалістю до 10 хвилин.

Тривалість одного заняття: у молодшій групі - не більше 15 хвилин; у середній - 20 хвилин; у старшій - 25 хвилин.

Максимально допустима кількість занять у першій половині дня в молодшій та середній групах не перевищує двох, у старшій - трьох організованих навчальних занять. У різновікових групах тривалість навчальних занять необхідно диференціювати, орієнтуючись на вік кожної дитини.

У середині та наприкінці занять, що потребують високого інтелектуального напруження чи статичної пози дітей, необхідно проводити фізкультурні хвилинки.

Тривалість перерв між заняттями має становити не менше 10 хвилин.

Заняття, які потребують підвищеної пізнавальної активності, необхідно проводити переважно в першу половину дня та у дні з високою працездатністю (вівторок, середа). Рекомендується поєднувати та чергувати їх із заняттями з музичного виховання та фізкультури.

Необхідно враховувати, що значному скороченню організованих форм навчальної діяльності (занять) сприяє блочно-тематична організація освітнього процесу на засадах інтеграції, яка істотно знижує навчальне навантаження на дітей. При цьому тривалість інтегрованого заняття може дещо збільшуватись за рахунок постійної зміни різних видів дитячої діяльності (на 5, 10, 15 хвилин відповідно в молодшій, середній, старшій групах), проте інтегроване заняття може замінити всі інші, крім занять з фізичної культури й музичного виховання. Тобто щодня можна проводити одне інтегроване заняття, закріплюючи набуті дітьми знання і вміння в різних видах дитячої діяльності протягом дня. При цьому тривалість статичного навантаження у положенні сидячи на одне заняття не повинна перевищувати для дітей молодших груп - 15 хвилин, середніх - 20 хвилин, старших - 25 хвилин.

Не дозволено вимагати від дітей виконання домашніх завдань.

Після денного сну діти можуть відвідувати гуртки. Тривалість проведення гурткової роботи - 15-25 хвилин залежно від віку дітей.

Недопустимо проводити заняття в гуртках за рахунок часу, відведеного на прогулянку та денний сон.

Фізичне виховання дітей у дошкільному навчальному закладі має складатися з: ранкової гімнастики; занять фізичною культурою; рухливих ігор та ігор спортивного характеру; загартування; фізкультурних хвилинок під час занять, фізкультурних пауз між заняттями; фізкультурних комплексів під час денної прогулянки.

Визначаючи обсяг рухової активності дітей, необхідно враховувати стан їхнього здоров’я та психофізіологічні особливості.

Організоване навчання у формі фізкультурних занять слід проводити з дворічного віку. Тривалість занять для дітей у віці від 2 до 3 років - 15 хвилин; від 3 до 4 років - 20-25 хвилин; від 5 до 6(7) років - 25-30 хвилин.

Фізкультурні заняття для дітей дошкільного віку проводять не менше трьох разів на тиждень. Форма та місце проведення занять визначаються педагогом залежно від поставленої мети, сезону, погодних умов та інших факторів.

У дні, коли немає занять з фізкультури, проводять фізкультурні комплекси під час денної прогулянки.

Освітні  лінії  Базового компонента дошкільної освіти:

• «Особистість дитини»,
• «Дитина в соціумі»,
• «Дитина в природному довкіллі»,
• «Дитина у світі культури»,
• «Гра дитини»,
• «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»,
• «Мовлення дитини»,

Компетентності Базового компонента дошкільної освіти є кінцевим результатом освітнього процесу дошкілля

У НВК с.В.Бакта використовується  програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля», Тернопіль «Мандрівець» - 2017р.

(МОН України № 1 /11 -4988 від 23.05.2017 р.)

Освітня програма для дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» (Лист МОН України № 1/11-7684 від 01.08.2017 року)

Освітня програма «Впевнений старт» реалізує державну політику в галузі освіти

щодо питань особистісного розвитку дитини, враховує стратегічний курс розвитку

системи  освіти  України  загалом.  Концептуальні  засади  програми  узгоджені  з  пріо-

ритетами загальнолюдських цінностей, що забезпечує спрямованість програми на

формування загальної культури життєдіяльності дитини старшого дошкільного віку,

максимальне використання можливостей періоду дитинства для досягнення психо-

логічних якостей дошкільної зрілості та  особистісного зростання.

Програма «Впевнений старт» розроблена відповідно до вимог Базового компонен-

та дошкільної освіти як державного освітнього стандарту. Реалізація Програми забез-

печує оптимальні фізичні та інтелектуальні навантаження з метою охорони здоров’я та

покращення фізичного, психо-емоційного стану та соціального благополуччя дитини.

Освітня програмагрупи продовження дня НВК с.В.Бакта

ГПД  НВК с.В.Бакта в своїй роботі керуєтьсяновим  Порядком створення руп продовженого дня. У ньому закладено такі важливі зміни:

• передбачено можливість створення інклюзивних та/або спеціальних груп подовженого дня. Визначено особливості процедури їх відкриття, наповнюваності та організації освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами.
• групи, як і основне навчання, мають формувати в учнів ключові компетентності, а також забезпечувати виконання індивідуальної програми розвитку дітей з особливими освітніми потребами.
• скасоване Положення допускало комплектування груп у межах щонайменше 4-х вікових категорій (наприклад, з учнів 2-5 класів), а тепер різниця у віці учнів з однієї групи не має перевищувати двох вікових груп (приміром, з учнів 2-3 класів). Це дозволить забезпечити комфортніші умови для дітей з урахуванням їх індивідуальних психологічних відмінностей та фізичного розвитку.
• водночас заклади, що знаходяться в сільській та/або гірській місцевості, як і раніше, зможуть утворювати групи подовженого дня для учнів різного віку.

Основні завдання ГПД:

• організація самостійної роботи учнів із закріплення та поглиблення знань, умінь та навичок, набутих на уроках;
• створення сприятливих умов для формування учнівського колективу та надання кваліфікованої допомоги учням у підготовці до уроків і виконанні домашніх завдань;
• організація індивідуальної, групової та колективної роботи учнів;
• організація дозвілля учнів;
• формування в учнів ціннісних орієнтацій;
• здійснення заходів, спрямованих на збереження та зміцнення здоров'я учнів, на їх психічний та фізичний розвиток, набуття навичок здорового способу життя;
• виховання позитивного ставлення до суспільно-корисної праці;
• надання допомоги батькам або особам, які їх замінюють, у вихованні учнів.

Учасниками навчально-виховного процесу групи продовженого дня є директор НВК, учні, вихователь та інші педагогічні працівники, батьки або особи, які їх замінюють, психолог, бібліотекар, медичний працівник закладу, а також вчителі, керівники гуртків, які мають педагогічну освіту (п.6 Положення).

Права і обов'язки учасників навчально-виховного процесу групи продовженого дня визначаються Законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", Статутом  НВК, Правилами внутрішнього трудового розпорядку, наказами МОН.

Зарахування учнів до групи продовженого дня та їх відрахування здійснюються згідно з наказом директора НВКс.В.Бакта на підставі відповідної заяви батьків або осіб, які їх замінюють.

Режим роботи групи продовженого дня розробляється відповідно до Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, ухвалюється педагогічною радою і затверджується директором НВК.

Режим роботи групи продовженого дня повинен передбачати:

1) організацію:

• прогулянки тривалістю не менш як одна година 30 хвилин (для учнів перших - четвертих класів);
• харчування тривалістю не менш як 30 хвилин;
• суспільно-корисної праці;
• 2) виконання домашніх завдань (окрім 1 класу )
• для учнів другого класу тривалістю 45 хвилин,
• третього класу - одна година 10 хвилин,
• четвертого класу - одна година 30 хвилин,
• 3) проведення спортивно-оздоровчих занять :
• для учнів першого класу тривалістю не менш як 35 хвилин
• другого - четвертого класів - 40 хвилин
• занять у гуртках, секціях, екскурсій.

Тривалість перебування учнів у групі продовженого дня становить шість годин на день, а за наявності відповідної заяви батьків або осіб, які їх замінюють, може зменшуватися (п.15 Положення ).

План роботи вихователя групи продовженого дня погоджується із заступником  директора по початковій освіті, директором НВК  (п.18 Положення ).

Для організації освітнього  процесу групи продовженого дня на належному рівні директор :

• створює умови для охорони життя і здоров'я учнів, організації їх харчування і відпочинку;
• несе відповідальність та здійснює контроль за харчуванням учнів групи продовженого дня, додержанням санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил та норм, медичним обслуговуванням, організацією навчально-виховного процесу групи продовженого дня;
• затверджує режим роботи групи продовженого дня, план роботи вихователя, графік харчування учнів (п.21Положення).

Норми та порядок організації харчування учнів групи продовженого дня встановлюються відповідно до норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 р. № 1591 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 47, ст. 3107), та наказів МОН(п.22 Положення ).

Медичне обслуговування учнів групи продовженого дня здійснюється медичним працівником Сирівського НВК та закладу охорони здоров'я в установленому порядку(п.23 Положення).

Пізнавальна діяльність учнів в ГПД направляється на формування ключових компетентностей, наскрізних вмінь.

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов'язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов'язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров'я і збереження здоров'я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Наскрізні вміння і навички:

Розв’язую проблеми

Критично мислю

Творчо мислю (креативність)

Співпрацюю

Ефективно спілкуюся

Розвиваю власний емоційний інтелект

Досліджую

Організовую свою діяльність

Рефлексую

Читаю вдумливо

В плані роботи вихователя має чітко відстежуватися робота за 4 наскрізними лініями:

• «Екологічна безпека та сталий розвиток»
• «Громадянська відповідальність»
• «Здоров'я і безпека»
• «Підприємливість та фінансова грамотність».

В ГПД мають бути  дотримані вимоги НУШ щодо фізичного середовища,академічної доброчесності, проактивної дисципліни,менеджменту занять, інтегрованого навчання, тематичних днів (тижнів), проектної діяльності, дитиноцентризму, гуманізму, проведення занять на свіжому повітрі, прогулянок, екскурсій.

В організації БЖД вихователь керується Інструктивно-методичними матеріалами «Створення безпечних умов організації навчально-виховного процесу в групі продовженого дня ЗНЗ». Лист МОН №1/9-503 від 18.07.2013року.

Державними санітарними правилами, Правилами пожежної безпеки .

Вихователь в ГПД приміняє новітні методи роботи з дітьми, прийоми і методи, що розвивають критичне мислення.

Виховний процес підпорядковується виконанню принципу наскрізного виховання.

Особливе місце в роботі вихователя ГПД займає програма роботи з сім’ями

«Партнерство заради майбутнього » .

Критеріями оцінювання якості роботи вихователя є рівень сформованості ключових компетентностей, наскрізних вмінь і навичок, рівень соціалізації дітей , відповідність рівня вихованості сучасним вимогам,належне фізичне середовище,проактивна дисципліна.

Освітня програма ГПД схвалюється педрадою і затверджується директором.

На основі освітньої програми складається розклад ( тижневий) роботи ГПД, що затверджується директором і включає напрямки:

• естетичне виховання – передбачає естетичне ставлення до життя (праці, природи, мистецтва, поведінки); розвивається почуття прекрасного;
• фізичне виховання передбачає правильний фізичний розвиток школярів,напрацювання рушійних умінь і навичок, а також звичку до систематичних занять фізкультурою та спортом, формування гігієнічних умінь і навичок;
• трудове виховання акцентує на практичному застосуванні школярами теоретичних знань; трудова освіта є комплексною  й передбачає уявлення про техніку й технологію , уміння вирішувати практичні завдання, досягати якісних результатів;
• екологічне виховання – основним його завданням є конкретна практична природоохоронна діяльність;
• моральне виховання передбачає розвиток моральної свідомості, моральних почуттів, вироблення вмінь і навичок моральної поведінки;
• розумове виховання, формування мотивації до навчання;
• економічне виховання.

Художня діяльність передбачає різні види діяльності (перетворювальну, пізнавальну, оцінювальну, виховну, комунікативну, ігрову), котрі входять у неї завдяки присутності в них естетичного аспекту.

Освітня програма наскрізного виховання НВК с.В.Бакта

В концепції НУШ процес виховання невіддільний від понять «освіта», «освітній процес», що включають навчання, виховання і розвиток.

Виховний процес – невід’ємна складова всього освітнього процесу і орієнтується на загальнолюдські цінності, зокрема «морально-етичні» (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, до себе, до інших людей), «соціально-політичні» (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність), направлений на плекання української ідентичності, поваги до прав людини, демократії, підтримки добрих ідей.

Виховання не виноситься в окремі «заняття» з моралі, вихованість формується через наскрізний досвід, відбувається у виховному середовищі, що створюється всім педагогічним колективом через атмосферу довіри, дружелюбності, доброзичливості, взаємодопомоги і взаємної підтримки при вирішенні труднощів.

Ключовий елемент виховання – приклад вчителя. НУШ вимагає вимірювати індивідуальні нахили і здібності кожної дитини для її ціле направленого розвитку і профорієнтації.

Наскрізне виховання має запобігти боулінгу (дискримінації, насильству, знущанням).

Відносини учасників освітнього процесу будуються на взаємоповазі, діалозі.

Наскрізне виховання будується на визнанні принципів:

• талановитість кожної дитини
• гуманізм
• дитиноцентризм
• проактивна дисципліна
• введення правил, рутин, Інструкцій, залучення здобувачів освіти до їх вироблення
• право на помилку

Результатом наскрізного виховання є розвиток наскрізних вмінь, навичок, цінностей, ключових компетентностей, способів мислення т.і.

Компоненти наскрізного виховання:

Урок, виховний, позакласний захід, проект мають ефективний план

Фізичне середовище класів, рекреацій

Шкільне подвір’я

Вулиця і сім’я

Педагоги, класні керівники – менеджери

Відносини в школі, сім’ї, колективі – турботливі і дружні

Технології впливу на розвиток особистості

Безпечні умови

Проактивний підхід до дисципліни (збереження гідності дитини, не переривання освітнього процесу, тиха і спокійна розмова з дітьми)

Кожен проект розпочинається з «дружнього кола», де формується задум, складається чек-лист з інструментами реалізації наскрізних вмінь та ключових компетентностей

Стимулювання ініціативи

Визначені критерії (результати)

Не передача інформації, а формування навичок цінностей на практиці

Відхід від совкової педагогіки, виховної системи, що зводилася до настанов вчителя, яких учень часто не чув (безкінечні репетиції ранків, відкритих виховних годин, насильна участь в конкурсах, масовках, виконання різноманітних Програм виховання, Акцій, методичних рекомендацій, що не враховують інтереси дітей, критерій системи, гарно підготовлений звіт для вищестоящих органів (часто не об’єктивний)

Підходи до організації виховної діяльності НВК:

• Системний; його складники: мета, завдання, принципи, суб’єкти та відносини між ними, зміст, умови; управління, що розвиває дану систему.
• Комплексний(цілісний), що включає: спільну діяльність педагога й вихованця, що впливає на три сфери особистості: пізнавальну(знання, погляди, переконання); емоційно-вольову (почуття, бажання, емоції); дієво-практичну (вміння, навички, звички, досвід поведінки). Все це проходить через голову (ПС), серце (ЕВ), руки (ДП) дитини.
• Особистісно орієнтований підхід (вибір і ціле покладання, рефлексія, формування позитивної «Я-концепції», прийняття рішень, відповідальність, творча реалізація в професійній сфері, автономність й індивідуальність буття суб’єкта).
• Діяльнісний підхід – направлений на перетворення, в ході якого розвивається індивід, реалізовується індивідуальність, формується особистість у спільній діяльності.
• Аксіологічний підхід (ціннісний) – приводить ціннісні системи вихованців до загальнолюдських моральних принципів і відзначалися гнучкістю, усталеністю.
• Культурологічний – засвоїти культурні надбання людства, примножуючи духовну культуру, забезпечуючи єдність поколінь.
• Акмеологічний підхід (вершина) – прагнення до самовдосконалення, здійснення нових задумів.
• Рефлексивний підхід – усвідомлення власних дій, усуваючи зайве, додаючи потрібне, розуміння, що рефлексія веде до змін.
• Синергетичний підхід – нові поняття, ідеї, гіпотези породжуються не тільки новими фактами, а й різноманітними нелінійними зв’язками, обставинами, нестабільністю, а, отже, необхідно навчитися приймати обґрунтовані рішення в умовах нестабільності.

Процес наскрізного виховання в НВК має свою структуру та етапи:

Проводячи урок, виховний, позакласний захід, перебуваючи в рекреації, подвір’ї закладу, на вулиці, в сімейному середовищі маємо пам’ятати про те, що тут формуються наскрізні вміння, проходить наскрізне виховання.

Наскрізне виховання будується на новій філософії – утвердження людської гідності (гуманізм), на принципі «презумкції  талановитості», дитиноцентризмі – визнання цінності дитини, яка має рухатися, не може постійно сидіти над домашнім завданням, має відчувати радість пізнання, (пізнавати світ за принципом: від простого споглядання до абстрактного мислення , а від нього до практики – такий шлях пізнання істини).

Дитина має право на помилку, простір для вибору, безпечні умови життєдіяльності, морально-етичні принципи.

Наскрізний процес виховання має здійснювати вчитель-менеджер, який створює фізичне середовище класу, вводить класні правила та рутини, визначає з дітьми цілі перебування в класі протягом дня, забезпечує вміння дотримуватись правил, дотримується алгоритму введення правил (задум правила, створення негативної ситуації, моделює правильне виконання правила, моделює ситуацію по невиконанню правила, клас  моделює правильне виконання правила); дотримується трьох принципів проактивного підходу до дисципліни (зберігає гідність учня, не перериває навчальний процес, розмовляє з дітьми тихо і спокійно).

В наскрізному вихованні важливо дотримуватися складових ефективного управління класом.

1. Облаштування комфортного фізичного середовища (розташування парт, місце в класі вчителя, на стінах інформація до теми, достатньо місця для всіх видів діяльності учня, на столі вчителя всі матеріали потрібні до уроку)

2. Налагоджування турботливих дружніх взаємовідносин

3. Розробка правил і впровадження рутин

4. Ефективний план уроку

5. Проактивний підхід до дисципліни.

Вмілий менеджер буде реалізовувати принцип «розвитку вільної особистості» через створення простору для вибору незалежності мислення, вміння відстоювати й аргументувати свою позицію.

Наскрізні вміння наших здобувачів освіти можна сформувати через класні проекти. Кожен проект має мати завдання  - в комплексі розвивати всі вміння інтегровано. Плануючи виховний захід (проект) вчитель, класний керівник має скласти чек-лист, в якому відобразити через які інструменти реалізуємо наскрізні вміння, ключові компетентності.

Кожна декада (тиждень, 2 тижні, місяць) має розпочатися із  «Дружнього кола», де буде сформульовано задум, його завдання, план дій, учасники, складено чек-лист роботи по кожному наскрізному вмінню.

НУШ формує ціннісні ставлення і судження, які служать базою для щасливого

Наскрізне виховання має:

• Стимулювати ініціативу
• Створювати ситуації різноманітних позитивних емоцій переживань суб’єкта в предметній, комунікативній діяльності
• Створювати стимулююче і розвивальне середовища на основі визначення мети, цінностей, норм, принципів, правил, інструкцій, рутин відповідно до потреб учнів.
• Визначення критеріїв результату.

Наскрізне виховання – це термін, який каже правду, що виховання відбувається не на виховних годинах, заходах, лінійках, оглядах всякій мішурі, а щохвилини, щодня, скрізь.

Наскрізне виховання – це не передача інформації, а формування навичок, цінностей на практиці у бік відповідальності соціально-активної поведінки.

Наскрізне виховання може здійснювати успішний педагог – впевнений у своїх діях, знаннях, що ніколи не зупиняється на досягнутому, постійно розвивається і самовдосконалюється.

Успішний вихователь має модель поведінки, орієнтується на якість, не витрачає сил на дрібниці, використовує матрицю Ейзенхеуера, знає сам чого очікує, ретельно планує  діяльність, цілі черезSMART – мету.

Послідовний, вміє коректувати курс

Наполегливий, має багату уяву, зосереджений оптиміст.

Наскрізне виховання може здійснювати педагог, що

• відповідальний, самокритичний, самодисциплінований
• має ефективне мислення
• впевнену поведінку (лідер)
• схильний до співробітництва
• володіє харизмою, артистизмом, його енергетика притягає людей до себе, а не відштовхує, є провидцем, місіонером.

Наскрізне виховання має формувати м’які навички (SOLTSHILLS) – критичне мислення, уміння брати відповідальність на себе і не забувати про тверді (HARDSHILLS). Логіко-аналітичне мислення, уміння складати план (проект) і дотримуватися його т.і.

Найкращим інструментом реалізації ідеї наскрізного виховання, формування наскрізних вмінь є проект.

Всі учасники проекту мають бути переконанні:

• я можу бути агентом змін
• я розумію, що разом можемо досягти більшого
• я вчуся слухати й чути інших
• я не боюся виявляти ініціативу

Проект повинен:

1. окреслити очікувальні результати
2. розрахувати час на виконання проекту
3. визначити ресурси для втілення проекту
4. визначити список творчих груп із реалізацією проекту відповідно до потреб закладу
5. місія Проекту має зацікавити всіх
6. проект має мати перед  етапом реалізації етап організаційний
7. технічно-організаційний етап включає мету, результати, час, поширення інформації, обговорення ідей проекту.

Класні керівники мають визначитися з тематикою проектів, які включаються в річний план закладу.

Реформа дала автономію, самостійність, викинула окремий розділ виховної роботи. Дала свободу. А свобода вимагає відповідальності, пошуку тих форм і методів, які сформують компетентну особистість з наскрізними вміннями і цінностями.

Виконання освітньої програми з наскрізного виховання вимагає створення системи підготовки педагогів, класних керівників по їх переучуванню на засадах принципу наскрізного виховання, що формує відповідальність, самокритичність, самодисципліну, ефективне мислення, лідерську поведінку, прагнення до співробітництва, володіння харизмою, артистизмом з позитивною енергетикою, що притягує людей до себе.

Класний керівник, вихователь має:

• Передбачити заходи, проекти з проблеми
• Превентивне виховання, попередження булингу, суїцидства, жорстокості
• Ведення здорового способу життя
• Трудове виховання. Профорієнтація
• Екологічні проекти
• Художньо-естетичне виховання
• Морально-етичне виховання
• Вироблення мотивації до розумової праці, власного саморозвитку, визначення ідентичності, можливостей, планування подальшої життєдіяльності, власної  індивідуальної траєкторії
• Сімейно-побутове виховання
• Заходи з ТБ, БЖД, ЦЗН
• Розвиток лідерства
• Партнерство з сім’єю

Забезпечити в ході наскрізного виховання такі види діяльності:

• Фізично-оздоровча
• Навчально-пізнавальна
• Суспільно-гуманна
• Духовна
• Соціально-комунікативна
• Суспільно-правова
• Сімейно-побутова
• Професійно-трудова
• Культурно-естетична

Передбачити в планах виховної діяльності, проектах виховної діяльності відзначення дат календаря (додаються)

В зв’язку з мало чисельністю учнів в класах, передбачити проекти наскрізного виховання, що проводяться декількома класами або спільно всім освітнім закладом.

В основу фізично-оздоровчої діяльності покласти Спортивний регламент НВК і домогтися його повної реалізації

Координуючим центром превентивно-правового виховання є Рада превентивно-правового виховання Сирівського НВК, що працює за планом

В основі краєзнавчої роботи є робота Ради краєзнавчого музею, яка визначає основні заходи на місяць, семестр в своєму плані

Робота бібліотекаря по наскрізному вихованню планується в плані роботи бібліотекаря

Робота психолога відображається в плані роботи психолога

Результати наскрізного виховання мають орієнтуватися на випускника початкової школи

Модель випускника школи

НВК с.В.Бакта на 2018-2019 н.р.

1 класу НВК с.В.Бакта на 2018-2019 н.р.

(наказ МОН України № 268 від 21.03.2018 р.)

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

групи учнів 2 класу

початкової школи навчально-виховного комплексу «Дошкільного навчального закладу – загальноосвітнього навчального закладу І ступеня Великобактянської сільської ради Берегівського району»

на 2018-2019 н.р.

(наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407)

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

групи учнів 3 класу

початкової школи навчально-виховного комплексу «Дошкільного навчального закладу – загальноосвітнього навчального закладу І ступеня Великобактянської сільської ради Берегівського району»

на 2018-2019 н.р.

(наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407)

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

групи учнів 4 класу

початкової школи навчально-виховного комплексу «Дошкільного навчального закладу – загальноосвітнього навчального закладу І ступеня Великобактянської сільської ради Берегівського району»

на 2018-2019 н.р.

(наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407)

4.2 .Перелік підручників, що використовуються в НВК с.В.Бакта.

5. Вимірники реалізації освітньої програми

В освітній програмі вказується :

- об’єкти контролю ( що вимірюється або контролюється )

- процедура контролю (за допомогою чого,яким чином вимірюється об’єкт )

- періодичність контролю

Показники  вимірників

1. Показники інваріативної частини навчального  плану чітко відображені в навчальних програмах і не потребують деталізації в нашій освітній програмі.
2. Показники, що відносяться до реалізації освітнім закладом того змісту освіти, який педагогічний колектив разом з батьками учнів визначили для своєї освітньої програми:
   • розвиток логічного мислення (2-3 клас)

Висновок

На виконання Освітньої програми НВК с.В.Бакта, схваленої педагогічною радою і затвердженої наказом директора НВК, розміщеної на веб-сайті НВК, складається робочий навчальний план, обов’язковими компонентами якого є:

• Загальна таблиця використання годин по класах і вказано кількість учнів по класах
• Розподіл годин варіативного складника з вказаними програмами
• Модулі фізичної культури та технологій
• Розподіл годин в 1-4 класах

Відповідно до Робочого навчального плану здійснюється попередня комплектація (червень) та складається тарифікація (кінець серпня до 05 вересня), що схвалюється Радою трудового колективу, затверджується директором .

Методи формування свідомості:

розповідь;

лекція;

бесіда;

пояснення;

диспут;

інструктаж;

навіювання;

дискусія;

приклад вихователя

Методи самовиховання:

самопізнання;

самоставлення;

саморегуляція

етоди контролю й аналізу рівня вихованості:

спостереження;

анкетування;

опитування;

бесіда;

інтерв’ю

Методи формування досвіду поведінки:

вправа;

доручення;

громадська думка;

виховна ситуація;

педагогічна вимога;

привчання

Методи стимулювання й корекції поведінки:

змагання;

заохочення;

покарання;

створення ситуацій успіху

Методи виховання

Цільовий компонент

мета, завдання, мотиви

Змістовий компонент

напрями виховання

Операційно-діяльніснийкомпонент

методи, прийоми, форми, засоби

Аналітично-результативний компонент

Результат

матеріальний

духовний

1. У дужках подано скорочене позначення кожної галузі.